Міська та сільські ради району

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Коротка історична довідка Друк

Перші відомості про заселення території району відносяться до VIII – X століть. Археологи виявили залишки таких поселень у Зарічному, Ницасі, Кам’янці. Згодом тут, на кордоні Російської держави, проходила Бєлгородська лінія укріплень для захисту від набігів кримських татар і польської шляхти. А в середині ХVІІ століття селяни Правобережної України потяглися сюди, рятуючись від панського гніту. Вони і заснували слободу Тростянець, що стала сотнею козацького Охтирського полку. Основним заняттям населення було землеробство.

Вцілілі архітектурні пам’ятки ХVІІІ століття дозволяють скласти уявлення про типову поміщицьку садибу часів кріпаччини. Серед них панський будинок і Круглий двір, збудований у 1749 році. Споруда має ознаки фортеці з чотирма триповерховими наріжними вежами. Під час збройної навали тут можна було витримати довготривалу облогу ворога. Викликають інтерес також Благовіщенська церква (1744-1750 рр.) та старовинний парк, що колись прилягав до панської садиби, а нині з’єднався з чудовим куточком природи – урочищем Нескучне.

Довгий час слободою Тростянець володіли нащадки духівника царя Петра І – Надаржинського. Пізніше Тростянець перейшов у володіння Голіциних. Саме у їхньому маєтку в 1864 році гостював молодий композитор П.І.Чайковський. Казковий світ лісу та лебединих озер був джерелом натхнення для нього при написанні свого першого симфонічного твору – увертюри до драми О.М.Островського “Гроза”. В 1889 році Тростянець відвідав А.П.Чехов, в 1883-1885 роках проживав П.А.Грабовський.

В ХІХ сторіччі власником земель став цукрозаводчик Кеніг. З його ім’ям пов’язаний початок розвитку промисловості району.

В радянські часи промисловість району набула значного розвитку. Збудовано завод “Електропобутприлад”, машинобудівний завод, шоколадну фабрику “Україну”, продовжили свою роботу цукровий завод, деревообробний комбінат, держлісгосп, комбінат хлібопродуктів, та цілий ряд інших підприємств.

Тростянеччина пишається іменами своїх видатних земляків: уроженця Тростянця – Миколи Хвильового, боромлянина поета-пісенника Алімова, поета Леоніда Татаренка, діячами науки М.В.Серебряковим і В.О.Добровольським, доктором мистецтвознавства М.К.Йосипенка, художниками П.Ф.Борисенко та А.О.В’юник. Всьому світові відомий олімпійський чемпіон, що родився і виріс на тростянецькій землі – Володимир Куц.

Пам'ятники та пам'ятні знаки історії та культури, що знаходяться на території міста:

1. Меморіальний комплекс "Недоспівана пісня".

2. Пам'ятник В. І. Леніну.

3. Братська могила радянських воїнів. Надмогипьник "Скорботна мати" в районі ЗОШ №3.

4. Братська могила радянських воїнів. Надмогильних "Воїн з вінком у руках".

5. Меморіал 27 загиблим робітникам цукрокомбінату у роки ВВВ. Надмогильник " Воїн з припущеним прапором".

6. Грот "Німф".

7. Дендропарк 19 століття "Нескучне".

8. Парк скульптур.

9. Будинок, де у 1864 році жив композитор П. І. Чайковський.

10. Пам'ятник В. П. Куцу.

11. Пам'ятник П. І. Чайковському.

12. Пам'ятний знак "Танк Т-34" на честь звільнення міста Тростянця 3-ю танковою бригадою.

13. Пам'ятник праці на честь стаханівського руху — паровоз, виготовлений у 1935 році Іжорським заводом "Красний профінтер".

14. Церква 17 століття.

15. Церква 20 столптя.

16. Пам'ятний знак і могила І. Ярмош по вул. Докучаева.

17. Пам'ятники загиблим у роки голодомору 1933-1934 рр. в Україні: - на центральному цвинтарі; - на цвинтарі по вул. Смородинській та 2 могили загиблим у роки війни радянським льотчикам; - у лісовому масиві у районі вул. Мічуріна.

18. Могили радянських воїнів, які загинули під час ВВВ, могили Героїв Радянського Союзу: - Івана Капітоновича Боєва, який помер у 1985 році; - Михайла Петровича Борисенка, який помер у 1979 році.

19. Будинок школи, в якому народився, жив і навчався український письменник Микола Хвильовий (М.Фітільов).

20. Пальцевий млин 1896-1907 рр.

21. Меморіальні дошки:

- 1 з'їзд Рад;

- П. Грабовський;

- І. Ярмош;

- Щербак;

- С. Гришин;

- Я. Півненко.